Історія шкіряних аксесуарів та найцікавіші вироби зі шкіри від давніх часів до сьогодні
Шкіра — неймовірний матеріал, що використовується для виготовлення одягу, аксесуарів, ковзанів, інструментів, вітрил, пергаменту і навіть шпалер. Ранні процеси виготовлення шкіри та іі ремесла залишаються схожими на деякі з тих, що існують досі. Це матеріал, який мав вирішальне значення для виживання та розвитку людини і відносно нещодавно еволюціонував в предмет статусу та стилю; закріпився в субкультурах і високій моді, переживши всі можливі шторми її змін.
Пропонуємо дослідити разом історію шкіряних виробів, дізнатися, що в нас спільного з давніми народами, а також, які найбільш незвичні речі зі шкіри були створені різними цивилізаціями та чи актуальною є вироби з неї зараз.
Перші докази роботи зі шкірою та знахідки Кам’яної доби
Відома нам історія шкіри починається близько 400 000 років тому у Хоксні, Англія. Вивчаючи мікроскопічні сліди зношування скребків, дослідники визначили, що вони використовувалися спеціально для очищення шкур. Таке завчасне видалення допомагало підготувати шкури до консервації, дублення та використання. Якщо ж ми подивимося на декілька сотень тисяч років згодом, приблизно до 82 000 років до нашої ери, ми побачимо кістяні шила в Південній Африці, що скоріше за все використовувалися для проколювання, щоб з’єднати шкіряні шкури та шкіряні хутра і зробити одяг та покриття для укриттів.
Починаючи з часів кроманьйонців, які жили в Європі в період верхнього палеоліту близько 50 000 років тому, шкіра використовувалася для виготовлення одягу. У цей час почалися міграції людей із земних тропіків у північну півкулю, де було значно холодніше. Щоб обробляти шкури тварин, доісторичні люди використовували різні методи, такі як кип’ятіння шкір у деревній корі, щоб пом’якшити їх, і майже всі методи включали натирання шкіри тваринним жиром для збереження гнучкості та водонепроникності.
- А про сучасні способи можна дізнатися в статті нашого блогу Види та етапи обробки натуральної шкіри.
Саме в холодному кліматі люди виявили, що будь-яку шкуру тварин можна використовувати для виготовлення одягу. На території Сибіру знайшли перші швейні голки з вушками для ниток чи іншого матеріалу близько 33 000 до н.е. Безперечні ж докази того, що люди носили шкіряний одяг існують вже з 5-3 тисячоліттях до нашої ери на території Шумері (сучасний Ірак) та Месопотамії. Саме там виявили найстаріші підприємства, зокрема дублення шкіри.
А найстаріше шкіряне взуття (зі шкіряними шнурками!) датується приблизно 3500 роком до нашої ери у Вірменії.
Найстаріше шкіряне взуття (ун. Корка)
Що створювали зі шкіри в період Бронзової (3000-1200 рр до н.е) та Залізної доби (1200 - 230 рр до н.е)
В Стародавньому Єгипті, починаючи з 3100 до н.е., шкіру використовували для виготовлення упряжі та зчіпок для колісниць. Ця місцевість загалом залишила нам в спадок безліч стародавніх предметів.
На початку 1900-х в Єгипті було знайдено майже повністю відреставровану набедрену пов’язку зі шкіри газелі, яка датується 1580-1350 роками до нашої ери. наступні століття кілька країн, у тому числі Франція, Іспанія та Англія, почали вдосконалювати власні методи дублення, які згодом перетворилися на прибуткові галузі.
Окремо варто відзначити згадки про Індіанське олійне дублення: корінні американці навчили перших європейських поселенців у Північній Америці мистецтву олійного дублення. Здавна вони виготовляли шкіряні тіпі зі шкір тварин, які пройшли масляне дублення, і прикрашали їх кістками, пір'ям, намистинами та пером дикобраза. А також малювали складні візерунки на своєму одязі. Крім того, корінні американці завдяки своїм винятковим навичкам дублення вміли виробляти білу шкіру, кольору якої дуже важко досягти, адже не всі матераіли здатні приймати білу фарбу.
Про давню тисячолітню історію шкіри Південної ж Америки свідчить також родина Луїса Ямберла Какуанго – єдині майстри в Котакачі (Еквадор), які використовують стародавній андський рецепт дублення по сьогоднішній день. Ямберла та його сім'я шиють зокрема традиційні костюми для фестивалю Інті Раймі, який проходить кожного червня.
Зі зростанням торгівлі відбулася ширша еволюція дублення шкір тварин та спектру використання матеріалу. Шкіра використовуватиметься для виготовлення взуття, накидок, ременів, головних уборів, нарукавників (при стрільбі з лука), щитів та укриттів.
Шкіра в культурі Давньої Індії (3000-600 рр до н.е.)
В анналах давньої Індії різні методи дублення використовувалися для створення предметів, необхідних для повсякденної роботи, таких як сандалі, пляшки, стрічки, ремені та шнурки.
Однак значення шкіри згодом вийшло за рамки її практичності: вона стала символом багатства та статусу, доступним лише людям з вищої касти. Шкіряні вироби, які часто використовуються в ритуалах і церемоніях, ще більше підкреслювали культурне значення цього матеріалу.
Чудовим прикладом цього є моджарі, шкіряний верх яких повністю покритий золотою вишивкою, прикрашений розписом та діамантами, рубінами і смарагдами.
Перші шкіряні сідла в Азії (724 та 396 рр до н.е)
Свідчення майстерності виготовлення шкіри в стародавньому Китаї датуються 1600 роком до нашої ери. Шкіри корів, носорогів та буйволів використовувалися для виготовлення шкіряних обладунків, що забезпечують захист на полі бою не лише воїнам, а й коням, зі створенням щитів та шоломів.
Кінські сідла, ймовірно виникли в Середній Азії приблизно в середині першого тисячоліття до нашої ери, також виготовлялися зі шкіри. Нещодавнє археологічне відкриття виявило шкіряне сідло, датоване 724 та 396 роками до нашої ери, у жіночій могилі на цвинтарі Янхай у Турфані на північному заході Китаю. Пустельні умови зберігали сідло приблизно 2 700 років. Жінка в гробниці вбрана в одяг, що складався зі шкіряного плаща, шерстяних штанів і коротких шкіряних черевиків. Примітно, що сідло знайшли саме під нею, так наче вона на ньому сиділа.
Шкіряне взуття греків та роль взуття в Давньому Римі
В Стародавній Греції (800–200 рр. до н.е.) шкіра була розкішним матеріалом, з якого виготовляли взуття, м'яке, як шовк, у тому числі культові давньогрецькі сандалі та щити, досить міцні, щоб витримати найважчі битви.
Шкіра також використовувалася для створення шкіряних сумок, призначених для зберігання трав та спецій, інших аксесуарів, наприклад, шкіряних боксерських рукавиць.
Римляни (750 р. е. – 500 р. н.е.) виготовляли шкіру, замочуючи коров'ячі шкури в розчині солоної води, натираючи їх поверхню олією, щоб пом'якшити її. В результаті виходила еластична шкіра, яка ідеальна для виробництва взуття (сандалів та черевиків для бою), ременів та аксесуарів. Взуття вказувало на владу та статус власника. Наприклад, сенатори носили унікальні сандалії та шкіряні туфлі під назвою calceus senatorius з чотирма чорними ремінцями, а імператори носили царські кальцеї під назвою mulleus, зашнуровані червоними ремінцями. Раби ходили босоніж.
Шкіра в побуті вікінгів (800–1000 рр. н. е.)
Шкіра також використовувалася для виготовлення різних предметів, які забезпечували тепло завдяки своїй здатності зберігати тепло в холодну погоду. До них відносяться намети, спальні мішки, пальта, плащі та ковдри з наповнювачем з шерсті або хутра, а також одні з перших ковзанів. Крім того, досить популярним рішенням було фарбувати шкіру, що також свідчить вже не про функціональність матеріалу, а й його здатність бути постійним елементом стилю.
Ковзани зі шкіри та кісток, Центр вікінгів Юрвіка, Йорк.
Шкіряні вироби Середньовіччя
Шкіряне взуття Середньовіччя - пулени або краков - культове взуття та найбільш відомий шкіряний спогад темних часів, створити який стало можливим завдяки новим технологіям та способам роботи зі шкірою. Мода на пулени, які стали попередниками вінкл-пікерів (гостроносих черевиків) поширилася наприкінці XIV століття. Довжина регламентувалася в залежності від соціального класу, а абсурдна незручність символізувала далекість аристократів від фізичної праці.
Мабуть, саме звідси й походить сучасний вираз "жити на широку ногу". Щоб пулени зберігали форму, їх носи наповнювали мохом, а задля зручності закручували догори. Проте ходити в такому взутті було дуже важко, тому іноді кінці черевиків прив'язували до поясу шнурками.
Тоді ж вперше закріпилися методи аплікації на шкірі, нові техніки шиття, наприклад, в якості голок використовувати почали щетину кабана, що дало можливість деталізувати аксесуари.
Аксесуари зі шкіри епохи Відродження та Просвітництва
В епоху Відродження та зростаючого добробуту, шкіра вийшла зі свого утилітарного коріння і закріпилася остаточно як символ розкоші та стилю. Ця епоха стала свідком творчого вибуху серед ремісників, які створювали безліч виробів зі шкіри, від одягу та взуття до щитів та декоративних предметів, також саме тоді перші сім’ї в Тоскані та Флоренції започаткували свої традиції роботи і деякими з них фабрики в Італії користуються і досі, передаючи таємниці від покоління до покоління.
Цікавим досягненням того часу була cuir bouilli або варена відлита шкіра, що була загартована настільки, що могла витримати ліплені прикраси на собі і найчастіше використовувалася для виготовлення футлярів.
Досягнення технології дублення в період Просвітництва назавжди вплинули на виробництво шкіри. Ці покращення зробили якісні матеріали більш доступними та, що призвело до збільшення виробництва як одягу, так і меблів зі шкіри.
Іспанська шкіряна ширма для одягу.
В період Просвітництва також спостерігався бум індустрії шкіряних палітурок: книги в шкіряних палітурках стали звичайним явищем в будинках багатих людей. В цей період також з'явилися нові види виробів зі шкіри, такі як журнали та щоденники у шкіряних обкладинках, які були популярні серед літераторів того часу.
В асортименті нашої майстерні ми пропонуємо всім, кого надихнула історія аксесуарів створити свої власні, персональні вироби з авторським витисненням на обкладинках, шкіряних папках, бюварах тощо.
Промислова революція - назавжди змінила історію шкіряних виробів
Промислова революція призвела до розвитку хімії та технологій, що підвищило ефективність шкіряної промисловості. Такі машини, як човник, прядильна машина Дженні та механічний ткацький верстат, використовувалися для прискорення виробництва. В 1818 вперше створили лаковані вироби. В середині 19 століття також з'явилося механічне обладнання, яке виконувало такі операції, як розпилювання спилок, мездріння та зневолосіння. Цей період призвів до необхідності питомо інших ресурсів та сировини для роботи машин, включаючи нові види шкіри, такі як ремінна шкіра, для приводу цих машин в рух. І, нарешті, завдяки винаходу автомобіля з'явився новий попит на м'яку та доступну в різних кольорах шкіру.
Традиційна шкіра рослинного дублення була надто товстою та негнучкою для використання. Це призвело до винаходу та розробки шкіри хромового дублення наприкінці індустріальної епохи - тоншої та м'ягшої.
Мікроавтомобіль на трьох колесах в шкіряній оббивці
Мабуть, один з найдивніших виробів зі шкіри за останні сто років - Velorex Oskar. Це триколісний мікроавтомобіль, що вироблявся в Чехословаччині в період Холодної війни з 1953 по 1971 рік, унікальний тим, що для обробки кузовних панелей використовується шкіра.
Перша альтернативна шкіра та величезний попит на аксесуари з натуральної шкіри сьогодні
Шкіра стала основним продуктом повсякденного життя з початку 1990-х років. Попит на вироби зростав, оскільки все більше покупців шукали унікальне поєднання довговічності та стилю. Доказом цього шаленого попиту є, наприклад, такі речі як шкіряні підставки для ручок, шкіряні закладки для книг, і навіть шкірний тримач для пива!
Однак, щоб зробити шкіру більш доступною при одночасному нарощуванні виробництва, дублення та оздоблення шкіри перемістилися в країни, що розвиваються, через нижчі витрати на робочу силу і матеріальні витрати. Прагнучи задовольнити зростаючий попит, в галузі відбулося значне зрушення в бік синтетичних альтернатив. Поширювалися різні види синтетичної шкіри, від пластику до матеріалів рослинного походження. Ці альтернативи синтетичній шкірі, часто звані «штучною шкірою» або «веганською шкірою», виготовляються з різних матеріалів, включаючи ПВХ, поліуретан та нові інноваційні матеріали, отримані з листя ананаса, пробки, яблучної шкірки, інших фруктових відходів.
Незважаючи на це, натуральна шкіра залишається затребуваним матеріалом завдяки своїм унікальним характеристикам та довговічності. Він, як і раніше, використовується в широкому спектрі товарів: від меблів та одягу до салонів автомобілів та високоякісних аксесуарів. Шкіряна промисловість також досягла успіхів у тому, щоб стати більш стійкою та екологічно чистою завдяки інноваціям у дубленні шкіри та використанні меншої кількості води та шкідливих хімікатів в процесі.
Сьогодні історія шкіри продовжує розгортатися.
Галузь, безсумнівно, продовжує розвиватися, стимульована споживчим попитом, технологічними досягненнями та підвищеною увагою до сталого розвитку. Адже розкішний шкіряний диван, стильна сумка, міцна пара взуття, елегантні шкіряні аксесуари на стіл - залишаються невід'ємною частиною нашого життя, несучи з собою багату історію, що налічує тисячі років.